Історія аптеки-музею «Під чорним орлом»

Історія створення Львівської аптеки-музею «Під чорним орлом» припадає на вкрай цікавий, з точки зору політичного і культурного становлення міста Лева, період часу. Час цей можна назвати перехідним періодом, коли Львів в 1772 році тільки вийшов зі складу Польщі і Речі Посполитої (після Першого поділу Польщі), перейшов під владу Габсбургів, отримавши нову назву Лемберг, і став столицею австрійської провінції — незалежного Королівства Галичини і Лодомерії.

Панорама Львова 1770-х років на гравюрі Гафнера Й.Х.

Панорама Львова 1770-х років. Гравюра Гафнера Й.Х.

Це був дивовижний час на самому стику польської, російської та австрійської культур, насичений низкою цікавих подій: від зміни декількох офіційних мов до закриття і відновлення роботи одного з найстаріших університетів Європи, виходу першої газети «Gazette de Leopoli» та ін.

Ми ж, залишаючись в рамках тематики сайту, спробуємо висвітлити тільки ті події, які безпосередньо пов'язані зі створенням та розвитком аптеки-музею «Під чорним орлом», а також на персоналіях, без яких її історія була б неповною.

Створення аптеки та її власники

10 жовтня 1774 магістр і військовий фармацевт Франц Вільгельм Наторп за участю аптекаря Карла Шерфа купує в Анни Гуменецької будівлю, на місці якої сьогодні розташований музейний комплекс. Спочатку, до 1775 року, на даній території були дві менші за розмірами споруди — будівлі Галюсовського і Котоновського. Покупка обійшлася партнерам в 22 тисячі злотих, і в тому ж році вони замовляють проект нового будинку.

У 1775 було завершено спорудження нового двоповерхового будинку за проектом Петра Полейовського — відомого Львівського архітектора епохи рококо з родини скульпторів і художників. На першому поверсі будинку і розмістилася найстаріша з нині існуючих аптек Львова. Аптеці дали назву «Під чорним орлом» і в той час вона була військовою.

27 квітня 1795 Франц Наторп продає аптеку магістру Антону Петцу, а керуючим в цей час був магістр Кароль Шерф. Нетривалий час, імовірно з 1805 року, приміщення аптеки знаходилося в оренді у фармацевта Антона Соломона (до його смерті), оскільки при його магістратурі вона згадується вже як циркулярна. Такий високий статус аптека Австрійської монархії могла отримати тільки в тому випадку, якщо її власник обирався Головою колегії аптекарів, що говорило про його найвищу кваліфікацію та неординарні знання аптечної справи.

19 січня 1808 Антон Петц продає будівлю графині Констанції Стажинській, а вже у 1819 Софія Стажинська з чоловіком Адамом Озаркевичем знову продають аптеку. Новими власниками стають Франциска (вдова Антона Соломона) і його син Франциск.

У 1857 у аптеки знову з'являється новий власник. Її придбав Антон Склепінський, який зайнявся відновленням вже пошарпаної на той час споруди та її ремонтом. Також йому належить і оформлення Торгового залу комплексу.

У 1875, в ході ремонтних робіт, які проводилися Войцехом Гааром, був зведений третій житловий поверх будинку і повністю відновлений фасад. В той час, згідно з протоколу засідання Колегії аптекарів 10 жовтня 1874 року, власником аптеки був доктор філософії та фармації Кароль Склепінський. Саме під час володіння будинком родиною Склепінських аптека і набула статусу окружної. Таким чином, до цього часу зовнішній вигляд будинку аптеки був сформований і зберігся до наших днів практично в незмїнному вигляді.

До 1823 останнім власником з родини аптекарів був Антоній Склепінський, який отримав звання доктора філософії і фармації у Львівському Університеті в грудні 1909 року.

З 1923 по 1939 власником аптеки був Михайло Терлецький — видатний фармацевт, меценат, громадський діяч. Сім'я Терлецьких володіла полями в Тустановичах і Бориславі, а після того, як там знайшли нафту і ціна цієї землі значно зросла, частина коштів від її продажу була спрямована на покупку будинку, де і розміщувалася аптека «Під Чорним орлом». У 1930-і роки в будівлі працювало кілька редакцій українських щотижневих видань, а сама аптека стала культурним центром, де проводила час українська еліта за часів польської експансії. Терлецький вніс значний вклад в розвиток фармації і аптечної справи. Так, він встановив стипендії для своїх земляків, які навчалися у Львівському університеті, щорічно брав на роботу в аптеку кількох студентів-фармацевтів, яких і утримував. При його правлінні в аптеці був заснований Благодійний Фонд, а для Народної лічниці митрополита Андрея Шептицького лікарські препарати відпускалися безкоштовно.

У 1939 почалася Польська кампанії вермахту і Червоної Армії. Відповідно до Секретного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа 19 вересня радянські війська зайняли східну частину Львова, а польській стороні було запропоновано здати місто. 22 вересня 1939 року польським командуванням було підписано угоду «про передачу міста Львова військам Радянського Союзу». Незабаром аптека була націоналізована і перейшла у власність держави.

Безумовно, значимою фігурою в історії Львівської аптеки була Софія Гургула — одна з п'яти дочок відомого в місті священика Володимира Гургули, — служителя Преображенської та Успенської (Ставропігійської) церков у Львові, який проводив службу на похоронах Івана Франка на Личаківському цвинтарі 31 травня 1916 року.

Софія народилася в 1899 році, через три роки після смерті батька закінчила фармацевтичне відділення філософського факультету Львівського Університету. Практично все своє життя вона присвятила безперервній роботі в аптеці «Під Чорним орлом» — і при польській владі, і при німецькій окупації і за Радянського Союзу, пережила кілька власників, була помічницею Михайла Терлецького. Відразу після закінчення Університету почала працювати провізором. У роки Другої світової війни окуповані Львівські фармацевтичні компанії передавалися в оренду приватним особам і Софії вдалося стати орендарем рідної аптеки.

З 1944 по 1970 Софія Гургула займала посаду завідуючої «Під Чорним орлом». Спочатку просто аптеки, а потім і аптеки-музею зі статусом діючої. Софія була закохана в свою роботу, аптеку і фармацевтику. Саме вона змогла вберегти в важкі роки старовинний інтер'єр аптеки, який дійшов до наших днів практично в незмінному стані. Допомагав їй у цій справі її чоловік — юрист Олександр Павенцький. Разом їм вдалося не тільки зберегти найстарішу Львівську аптеку, а й значно поповнити її експонатами: від аптечних приладів та механізмів, інструментів і пристосувань, до цінних історичних архівних документів, що відносяться як до історії розвитку фармації, так і до видатних її діячів.

У 1966 на базі діючої аптеки був створений музей історії фармації і аптечної справи. Ідея створення такого музею існувала ще з XIX століття. Так, в 1868 році у Львові було утворено Галицьке суспільство аптекарів, члени якого навіть змогли зібрати невелику колекцію експонатів, але за часів належності Львова до Австро-Угорської імперії створити повноцінний музей не вдалося.

Пошуком експонатів для музею займалися не тільки співробітники аптеки. Фармацевти та провізори з інших аптек, наукові діячі, лікарі, колекціонери-ентузіасти і звичайні львів'яни брали активну участь в поповненні експозиції музейного комплексу. Унікальні матеріали надсилали не тільки з багатьох міст СРСР, а й з сусідніх країн. Так, для оцінки масштабів поповнення колекції наведемо наступні цифри: на момент заснування музею в ньому було майже 2,7 тисячі експонатів, а в 1987 їх налічувалося вже понад 8 тисяч.

У 1972 Львівському музейному комплексу історії фармації і аптекарської справи «Під чорним орлом» надане почесне звання народного.

З 1982 по 1985 силами фахівців Львівської комплексної архітектурно-реставраційної майстерні були проведені масштабні ремонтно-відновлювальні заходи. Основна частина робіт велася в знову приєднаних до аптеці сусідніх прибудовах і звільнених приміщеннях, в результаті чого кількість тематичних експозиційних залів виросла до 16, а загальна площа музейного комплексу збільшилася майже в чотири рази і досягла 700 м².

З 24 серпня 1991, дати проголошення незалежності України і по теперішній час, аптека-музей «Під чорним орлом» продовжує виконувати як основні свої функції з реалізації лікарських препаратів, так і підтримувати і розвивати існуючі експозиції, в чому співробітникам допомагають небайдужі ентузіасти, передаючи в колекцію все нові експонати.

Запрошуємо всіх гостей нашого міста поринути у дивовижний світ середньовічного аптекарського мистецтва, а корінних львів'ян в черговий раз насолодитися атмосферою старого міста Лева, відвідавши музейний комплекс «Під чорним орлом».