Експонати першої зали аптеки-музея

Одним з найцінніших експонатів торгівельної зали аптеки-музею є аптекарськи ваги. На оздобленому різьбою невеликому постаменті знаходяться ваги XVIII століття у дерев'яному футлярі. Основною їх функцією було дозування ліків. Варто звернути увагу на їх досить оригінальне конструктивне рішення — невелички гирі заховані у напіввідкритому клюві орла.

Штатив інших ваг виготовлений у вигляді бронзових скульптур Ескулапа та Гігієї. Бог лікування зображений з посохом, що обвинутий змією. Згідно легенд давньогрецької міфології, Ескулапа завжди супроводжувала донька Гігієя. На зазначеній скульптурі вона підтримує правою рукою змію біля чаші.

З приміщення першої зали можна побачити невеличкий кабінет бувшого власника аптеки, значну частину якого займає старовинний дерев'яний секретер з багатьма шухлядками. На стіні розташований годинник у різьбленому футлярі, виготовлений ще у XIX столітті.

Ще одна цікава несподіванка чекає Вас біля дверей кабінету — якщо уважно подивитись на двері, можна помітити отвір, через який власник аптеки «Під чорним орлом» спостерігав за тим, як його аптекарі обслуговують клієнтів. Більш того, господар завжди був в курсі того, хто завітав до його аптеки, і до самих заможних і поважних клієнтів виходив сам — таким був звичай. Цей було не тільки жестом проявлення пошани, але й способом утримання постійних клієнтів.

Медична символіка — це обвита змією чаша, що зустрічається на багатьох експонатах музею. Цікавим виявляється той факт, що знак, схожий на сучасне зображення світової емблеми медицини, археологи знайшли на вагах, вік яких складає більш ніж чотири тисячи років.

Авіценна і безнадійно хворий

Багато хто з видатних істориків вважає, що міф про Ескулапа та Гігією, та до їх відношення до цінної рептилії покладено у основу емблеми або символа світової медицини. Існує величезна кількість легенд про мудрість та користь змій.

За однією з них розповідають, що одного разу великий Авіценна не зміг вилікувати безнадійного хворого. Повернувшися додому від лікаря нещасний чекав свого смертного часу, і раптом побачив, що до глечика з молоком заповзла змія. «Отруюсь, — подумав він, — нап'юсь молока, і стражданням кінець». Так він і зробив. Минула доба, друга, а чоловік все не помирав, а навпаки почав одужувати. Через деякий час повністю здоровим він знову завітав до Авіценни. Вчений дуже здивувався, коли побачив живим та здоровим недавно безнадійно хворого чоловіка. Вислухавши його розповідь Авіценна здогадався, що в якості ліків виступив зміїний яд.